Сьогодні той день, коли виключили фонтани в парку Культури.

Так буває, коли зникають речі, до яких непомітно звикаєш. Я не знаю Львова з мовчазними фонтанами, сьогодні він чужий. Так буває, що близька людина змінюється до невпізнанності, і тоді дивно. Або просто зникає. Краще, коли зникає.
Простіше не бачити, як те, що ти любив, чи просто чого потребуєш, дивно і незвично зачіпає погляд. Простіше, коли все гладко і пастельно. Навіть якщо рутинно.

Наступила холодна частина осені і тільки чай у синьому горнятку здатний поділитись зі мною теплом.