13 грудня вважається днем пам’яті св. Андрія Первозваного. Святий
апостол Андрій походив з міста Витсаїди, був братом св. апостола Петра і разом
з ним займався риболовством. За церковними переказами, святий проповідував
християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів встановив
хрест. Ну, було це, чи ні, а легенда гласить. Загинув св. Апостол Андрій мучинецькою смертю – був розіп’ятий на хресті в
місті Патраї, що на Кавказі.
На свято Андрія молодь збиралася на вечорниці. Основним
символом свята була «калита» («король», «маламай») – спечений із житнього або
пшеничного борошна хліб з діркою посередині. Калиту мастили медом і підвішували
до стелі, тоді дівчата розхитували її, а хлопці по черзі намагались відкусити
від неї шматочок. Надкушування калити символізує Місяць, що зменшується. Також, за іншою версією, "калита" - це "невіста" (ще й медом помазана), а її надкушування... Ну, самі здогадаєтесь.
Також на Андрія дівчата ворожили про заміжжя, рахуючи стовпці в плоті, намагались побачити судженого у дзеркалі чи у воску, вилитому в холодну воду. Ще існував цікавий обряд "сіяння конопель" (в деяких регіонах використовувалось ще насіння маку), коли дівчина "засівала" й приказувала, щоб прийшов до неї той, з ким "брати" її має. І взагалі, складається враження, що у наших предків було так: як не свято, то й про про весілля! Усе життя дівчини зводилось до того, щоб вдало вийти заміж. Думки про майбутнє сімейство не полишали й парубків - як відомо, у ніч на Андрія дозволялись молодіжні бешкети, особливо діставалось господарствам, де жили дівчата на виданні.
А я усіх Андріїв, Андрійчиків й Андріян вітаю з завтрашніми іменинами!
Немає коментарів:
Дописати коментар