З Папою в кишені

А ви знаєте, хто такий Кароль Войтила? Так, звісно, це ім'я чули усі. Маленький хлопчик з Вадовіце, актор, просто людина з хорошим почуттям гумору. 

Папа Римський.

Ну, перший слов'янський Папа, чули?

Блаженний...

Недавно надибала маленьку збірочку поезії. Переклад з Польської Надії Степули. Заворожує.

Ви задумувались, про що у своїй поезії може писати Святий?

Про Бога? Віру? Про просвітлення??

Мені подобається у цьому маленькому віршику відсутність будь-якого проповідування чи навернення. Емоції. Чисті емоції, прості, як дерево! Світлі емоції... Враження. 

Тут описана, мить, всього одна-єдина, мить вибору.

Красиво. Справді.

Тепер вона буде зі мною. Ось так: з Папою в кишені)

З циклу «Народження сповіді»

(думки єпископа, який чинить обряд сповіді в одному підгірському селі)

***

Відшукуєш у рисах обличчя поле біле і рівне,

ледь вгору посунуте, ледь розлоге – до скронь,

брови біжать униз. Коли торкнешся відкритою долонею,

може, відчуєш довіру.

Думай поза нею, поза нею думай – вона не може бути видивом,

тому переходить у вибір. Чи волю битви гра зморщок

відтворює? Щось крізь обличчя зсувається тінню:

здригається поле електричне…