"Араб"

Ерік-Еманюель Шмітт

"В одинадцять років я розбив свою свинку і пішов до повій. 
Моя свинка була блискучою порцеляновою скарбничкою кольору блювотиння зі щілиною, в яку можна вкинути монетку без жодної можливості її звідти дістати. Мій тато вибрав саме її з єдиної причини, яка чітко відповідала його життєвому кредо: гроші існують для того, щоб їх зберігати, а не цвиндрити..."
Ерік-Еманюель Шмітт, "Пан Ібрагім та квіти Корану"


Перш за все, мене заінтригувала назва. Не те щоб тягнуло в мусульманство чи ботаніку, але цікава вона. Ніби назва дитячої книжечки. Формат маленький, шрифт як у "Муммі-Троля", сторінки приємно жовтаві.
Сучасна французька література.

"Ні" вже у нас в кишені, Момо. Залишилось тільки отримати "так". (с)


Історія хлопчика. Його звати Мойсей. Він живе з батьком-адвокатом на Голубій вулиці, що насправді зовсім не голуба. Товаришує з арабом Ібрагімом, що насправді абсолютно не араб.
Він подарував ефектній блондинці свого плюшевого ведмедика.

"Існують дитинства, які потрібно полишати, дитинства, від яких слід вилікуватися" (с)


Історія хлопчика. Його звати Мухамед. Він займається імпортом-експортом. У нього дружина і лагідні діти, що називають викладачку іспанської бабусею.

"Араб" - означає відчинену ввечері та в неділю бакалію (с)


2003 року Франсуа Дюпейрон знімає за книгою фільм.
Інші книги автора, перекладені українською: "Оскар і рожева пані", "Дитя Ноя"