Коли Джордж Плімптон запитався Ернеста Хемігвея, що є найкращою практикою для письменника, той сказав: "Припустимо, перше, що він повинен зробити - це піти й повішатись, бо розуміє, що писати добре неймовірно складно. Але потім він має безжально перерізати мотузку і заставити себе все життя писати так добре, як тільки може. Більше того, у нього тепер буде історія, що розпочинається шибеницею."
Останнім часом ловлю себе на думці, що настала дивні часи, перенасичені письменниками. Чи то мені просто такі люди трапляються, чи це дійсно так, але рано чи пізно більшість моїх знайомих/друзів/ворогів пробують себе в ролі авторів й надзвичайно цим пишаються. Буває, що дійсно народжуються непогані речі, а буває й навпаки, проте кожен з них вважає себе писакою. Що ж, я не проти. Сама одна із них.
Раніше я вже публікувала поради юним графоманам авторства Юрія Осоки, що їх можна було б інакше назвати "як писати не можна і що з цього вийде". Тепер же звернусь за порадою до самих письменників, а точніше, "як писати правильно".
1. "Працюйте за комп'ютером, що відключений від інтернету" Естер Фройд, англійська письменниця. Мушу сказати, що це не просто перша заповідь письменників, це перша заповідь життя. Більшість із нас часто буває в такій ситуації: роботи валом, ти все гарно плануєш, навіть, можливо, розраховуєш час, сідаєш за комп'ютер... і приходиш до тями в першій ночі, голодний і дезорієнтований. Яка тут писанина? Тому "хай живуть відключені кабелі"! Або навіть так: "Блаженні ПК із заблокованим контактом".
2."Будьте готові писати справді погано. Думаю, страх писати погано з'являється від думок на зразок "Ця гидота виходить з мене..." Забудьте! Нехай воно витече з вас і хороші тексти підуть за поганими. Як на мене, поганий початок - це просто фундамент. Наприклад, коли я писала "The Keep" текст був настільки жахливим, що його робочою назвою було "Погана розповідь" Дженіфер Іган, американська письменниця, лауреат Пульцирівської премії 2011 Суть в тому що не можна звикати писати тільки добре, писати потрібно все, що приходить в голову, потрібно виписуватись, мати сміливість писати погано. Нехтувати посередніми ідеями в очікуванні геніальної - абсурд, це сидіти на одному місці й ніяк не розвиватися.
3. "Не озирайтеся, поки не спишете всю чернетку. Просто кожного дня продовжуйте речення попереднього. Це означає, що у вас буде надійний каркас до тих пір, коли ви вже спуститесь з небес на землю і займетесь редагуванням" Уілл Селф, англійський письменник і журналіст. Муза - це взагалі ляклива штука. Просто коли приходить натхнення потрібно, незважаючи ні на що, писати... в маршрутці, на парах, у черзі до лікаря. Кого в такий момент може хвилювати якась там кома? Бо якщо хоч на мить перервати цей потік свідомості, повернутись назад і відтворити усе так же якісно практично нереально.
4. "Нехай у вас завжди буде більше однієї ідеї в будь-яку окремо взяту мить. Якщо є вибір між писанням і нічогонеробінням я, звичайно ж, виберу останнє. Якщо ж я вибираю між двома ідеями для двох книг, я виберу одну із них. Тому мене ніколи не покидає відчуття, що я чогось уникаю." Джеф Даер, англійський письменник і журналіст. Мати ідеї завжди корисно, а особливо письменнику, тим більше молодому. Ідеї повинні бурлити у вашій голові, ви повинні бути ходячим банком ідей. А основне, своїми ідеями потрібно захоплюватись, по-справжньому захоплюватись. Тоді вам і в голову не прийде, що щось може не вдатися. Як казав Стів Джобс: "Залишайтесь голодними. Залишайтесь божевільними."
5. "Ви ніколи не прочитаєте свою власну книжку з тим трепетом, з якими зазвичай читаєте нову книгу, тому що ви, власне, її й написали. Ви були за кулісами. Ви бачили, я кролика запихають в капелюх. Тому попросіть свого друга, чи навіть кількох, перечитати її, перш ніж показувати кому-небудь з видавців. А ще цим другом не повинна бути людина, з якою у вас романтичні стосунки. Хіба що ви хочете, щоб він вас кинув." Маргарет Етвуд, канадська письменниця. Автори зазвичай по-різному ставляться до своїх творінь. Хтось вважає їх вершиною світової літератури, хтось воліє забути, а є й такі, що, як я, просто зневажають. Але, так чи інакше, кожен текст має право на життя і кожен повинен знайти свого читача. Але нехай вашими першими читачами будуть не друзі, що з ними ви спілкуєтесь щодня, а знайомі, далекі від героїв ваших історій. Тоді й критика буде правдивішою, і прийняти її буде легше.
6. "Закінчуйте писати тоді, коли все іще хочете продовжити." Хелен Данмор, британська дитяча письменниця й поетеса. Я особисто з таким у творчості не стикалась, але пам'ятаю, як у одному зі своїх інтерв'ю Джоан Роулінг призналась, що ніяк не може зупинитись фантазувати. Просто життя, ясна річ, постійно продовжується і потрібно вміти вчасно відійти, щоб книга у душі читача залишила за собою свіжість і декілька таємниць. Такі книги заставляють засинати з посмішкою.
7. "Якщо ви зайшли в тупик, відійдіть від столу. Прогуляйтесь, прийміть душ, спечіть пиріг, помалюйте, послухайте музику, помедитуйте, зробіть зарядку. Що би ви не робили, не сидіть там. Нікому не дзвоніть і не йдіть на вечірку, бо коли ви це зробите, слова інших людей заповнять місце, де повинні були бути тільки ваші. Звільніть для них місце, будьте терплячі." Хіларі Мантел, англійська письменниця й критик. Не знаю, як там з медитаціями, але я в таких випадках іду драяти кухню. Помагає:)
8. "Єдиний спосіб писати книгу - це справді писати книгу. Ручка - це добре, набирати текст на комп'ютері - також. Тільки продовжуйте викладати слова на папір." Енн Енрайт, ірландська письменниця. Що я можу сказати? Не зупиняйтесь. Коротко і лаконічно.
9. "Існує 50 способів сказати "так", 500 способів сказати "ні" і тільки один спосіб написати ці слова." Дж. Б. Шоу Тому виробляйте власний стиль, переставляйте слова місцями і придумуйте непередбачувані звороти, тоді вони прозвучать по-новому.
10. І, на закуску, про критику. Для власних роздумів. Колись Маяковського звинуватили в тому, що його вірші "не хвилюють, не гріють і не заражають", на що він відповів: "Мої вірші не море, не піч і не чума". А чим є ваші твори?
Вдячна за інформацію http://www.adme.ru
3. "Не озирайтеся, поки не спишете всю чернетку. Просто кожного дня продовжуйте речення попереднього. Це означає, що у вас буде надійний каркас до тих пір, коли ви вже спуститесь з небес на землю і займетесь редагуванням" Уілл Селф, англійський письменник і журналіст. Муза - це взагалі ляклива штука. Просто коли приходить натхнення потрібно, незважаючи ні на що, писати... в маршрутці, на парах, у черзі до лікаря. Кого в такий момент може хвилювати якась там кома? Бо якщо хоч на мить перервати цей потік свідомості, повернутись назад і відтворити усе так же якісно практично нереально.
4. "Нехай у вас завжди буде більше однієї ідеї в будь-яку окремо взяту мить. Якщо є вибір між писанням і нічогонеробінням я, звичайно ж, виберу останнє. Якщо ж я вибираю між двома ідеями для двох книг, я виберу одну із них. Тому мене ніколи не покидає відчуття, що я чогось уникаю." Джеф Даер, англійський письменник і журналіст. Мати ідеї завжди корисно, а особливо письменнику, тим більше молодому. Ідеї повинні бурлити у вашій голові, ви повинні бути ходячим банком ідей. А основне, своїми ідеями потрібно захоплюватись, по-справжньому захоплюватись. Тоді вам і в голову не прийде, що щось може не вдатися. Як казав Стів Джобс: "Залишайтесь голодними. Залишайтесь божевільними."
5. "Ви ніколи не прочитаєте свою власну книжку з тим трепетом, з якими зазвичай читаєте нову книгу, тому що ви, власне, її й написали. Ви були за кулісами. Ви бачили, я кролика запихають в капелюх. Тому попросіть свого друга, чи навіть кількох, перечитати її, перш ніж показувати кому-небудь з видавців. А ще цим другом не повинна бути людина, з якою у вас романтичні стосунки. Хіба що ви хочете, щоб він вас кинув." Маргарет Етвуд, канадська письменниця. Автори зазвичай по-різному ставляться до своїх творінь. Хтось вважає їх вершиною світової літератури, хтось воліє забути, а є й такі, що, як я, просто зневажають. Але, так чи інакше, кожен текст має право на життя і кожен повинен знайти свого читача. Але нехай вашими першими читачами будуть не друзі, що з ними ви спілкуєтесь щодня, а знайомі, далекі від героїв ваших історій. Тоді й критика буде правдивішою, і прийняти її буде легше.
6. "Закінчуйте писати тоді, коли все іще хочете продовжити." Хелен Данмор, британська дитяча письменниця й поетеса. Я особисто з таким у творчості не стикалась, але пам'ятаю, як у одному зі своїх інтерв'ю Джоан Роулінг призналась, що ніяк не може зупинитись фантазувати. Просто життя, ясна річ, постійно продовжується і потрібно вміти вчасно відійти, щоб книга у душі читача залишила за собою свіжість і декілька таємниць. Такі книги заставляють засинати з посмішкою.
7. "Якщо ви зайшли в тупик, відійдіть від столу. Прогуляйтесь, прийміть душ, спечіть пиріг, помалюйте, послухайте музику, помедитуйте, зробіть зарядку. Що би ви не робили, не сидіть там. Нікому не дзвоніть і не йдіть на вечірку, бо коли ви це зробите, слова інших людей заповнять місце, де повинні були бути тільки ваші. Звільніть для них місце, будьте терплячі." Хіларі Мантел, англійська письменниця й критик. Не знаю, як там з медитаціями, але я в таких випадках іду драяти кухню. Помагає:)
8. "Єдиний спосіб писати книгу - це справді писати книгу. Ручка - це добре, набирати текст на комп'ютері - також. Тільки продовжуйте викладати слова на папір." Енн Енрайт, ірландська письменниця. Що я можу сказати? Не зупиняйтесь. Коротко і лаконічно.
9. "Існує 50 способів сказати "так", 500 способів сказати "ні" і тільки один спосіб написати ці слова." Дж. Б. Шоу Тому виробляйте власний стиль, переставляйте слова місцями і придумуйте непередбачувані звороти, тоді вони прозвучать по-новому.
10. І, на закуску, про критику. Для власних роздумів. Колись Маяковського звинуватили в тому, що його вірші "не хвилюють, не гріють і не заражають", на що він відповів: "Мої вірші не море, не піч і не чума". А чим є ваші твори?
Вдячна за інформацію http://www.adme.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар