"Не забудь статтю назвати", або десять заповідей братів Капранових. Частина2.

Одже, поїхали!

6. Початок. Як відомо, кожну статтю потрібно почати. Порада: довго не розхитуватись і стартувати одразу. Ви повинні захопити читача з перших слів, першого речення. Ідеальний початок - це коли редактор на вріз узяв перший абзац. "Ааа, редактор..." Скажете ви. Так, саме він. Так, часом в процесі статті ріжуться, перескладовуються і в результаті виходить зовсім не те, що ви писали спочатку. Але насправді він знає свого читача найкраще.

7. Ритм. Точніше, аритм. Як відомо, одноманітність заколисує, яким би цікавим і повчальним не був зміст. Тому автор постійно повинен робити ритмічні збивки, вплітати жарти, міняти кут зору. Але й далі вести читача на повідку однієї думки.
Якщо письменники борються за читача після кожного розділу, щоб він прочитав наступний, то ви повинні боротись після кожного слова. Адже інтерне повний спокус, не відпускайте увагу свого читача аж до завершення статті.

8. Кінчай з читачем. Фінал повинен бути знаком оклику, результатом, подарунком. Пам'ятаєте, що читач до всього додумується сам? Отож, закінчення повинне бути найбільшим просвітлінням. Ви з ним повинні до чогось прийти.

9. Не забудь статтю назвати. Намагайтесь не допускати злісного переназвання статті уже на столі у редактора. Назва повинна хоч трохи бути пов'язаною з темою статті! Вона диктує структуру і настрій, є сигналом, повинна зацікавити. Використовуйте у ній слова-індикатори, притаманні певній аудиторії. Найбільше джерело для фантазії в цьому плані - українські прислів'я і приказки. Тут ви найдете будь-яку оригінальну назву для будь-якої статті на будь-яку тему. Безпрограшний варіант.

10. Постійно вчися, вільно і безсоромно позичай.

Ось так. Надіюсь, це все дійсно спрацює і допоможе у подальшому життя. Так чи інакше, перевіримо ми це, тільки спробувавши, і то не один раз. "Слово - наука точна", впевнені брати Капранови. А отже, гостріше загострюйте свої журналістські пера і завзято кидайтеся в бій за свого читача.